Специфікація 0.1

Алфавіт і правила української латинки

Авторська практична орфографія для українських текстів. Верхня діакритика розрізняє š, č, ž, нижня позначає парну м’якість, а ï передає ї.

Узгоджена редакція: 7 вересня 2026 року. Це авторський проєкт, не офіційний стандарт.

Почніть із цих слів

Перед i нижнього знака не додаємо. Внутрішньословний апостроф перед йотованими прибираємо; після непарних приголосних я, ю, є дають ia, iu, ie.

літо → lito
сіль → siḷ
люди → ḷudy
б’ю → bju
бюро → biuro
ревю → reviu
свято → sviato
ательє → ateḷje
життя → žyṭṭa
знання → znaṇṇa
з’їзд → zïzd
щастя → ščasṭa

Повна таблиця: 33 українські літери

«Початкова велика» — відповідник на початку слова; «Усі великі» — для слова великими літерами. Варіанти я, ю, є через / залежать від контексту. На вузькому екрані таблицю можна прокручувати окремо.

Кирилиця	Малі	Початкова велика	Усі великі	Умова
А а	a	A	A	—
Б б	b	B	B	—
В в	v	V	V	—
Г г	h	H	H	—
Ґ ґ	g	G	G	—
Д д	d	D	D	—
Е е	e	E	E	—
Є є	je / e / ie	Je / E / Ie	JE / E / IE	j / після м’якої парної / після непарної + i; правила R02–R04, R06
Ж ж	ž	Ž	Ž	—
З з	z	Z	Z	—
И и	y	Y	Y	—
І і	i	I	I	Саме i не додає нижнього знака
Ї ї	ï	Ï	Ï	Латинська Ï ï; /ji/
Й й	j	J	J	—
К к	k	K	K	—
Л л	l	L	L	—
М м	m	M	M	—
Н н	n	N	N	—
О о	o	O	O	—
П п	p	P	P	—
Р р	r	R	R	—
С с	s	S	S	—
Т т	t	T	T	—
У у	u	U	U	—
Ф ф	f	F	F	—
Х х	x	X	X	—
Ц ц	c	C	C	—
Ч ч	č	Č	Č	—
Ш ш	š	Š	Š	—
Щ щ	šč	Šč	ŠČ	Дві звичайні латинські літери
Ь ь	нижній знак	нижній знак	нижній знак	R04; ізольований або некоректний знак зберігаємо за R11
Ю ю	ju / u / iu	Ju / U / Iu	JU / U / IU	j / після м’якої парної / після непарної + i; правила R02–R04, R06
Я я	ja / a / ia	Ja / A / Ia	JA / A / IA	j / після м’якої парної / після непарної + i; правила R02–R04, R06

Парна м’якість

Сім готових літер із крапкою знизу та Ç ç із седиллю. Для дз використовуємо dẓ / Dẓ / DẒ. На непарні приголосні та j нижніх знаків не ставимо.

Приголосний + ь	База	Мала м’яка	Початкова велика	Усі великі
дь	d	ḍ	Ḍ	Ḍ
ть	t	ṭ	Ṭ	Ṭ
зь	z	ẓ	Ẓ	Ẓ
сь	s	ṣ	Ṣ	Ṣ
ць	c	ç	Ç	Ç
ль	l	ḷ	Ḷ	Ḷ
нь	n	ṇ	Ṇ	Ṇ
рь	r	ṛ	Ṛ	Ṛ
дзь	dz	dẓ	Dẓ	DẒ

Позначення рь називає м’яку пару, а не типове закінчення слова. Приклад використання ṛ — буряк → buṛak. Нижній знак позначає письмово задану м’якість; усі нюанси вимови він не відтворює.

Чому крапки й один виняток ç →

Короткий посібник читання

s / ṣ / š с / сь / ш

z / ẓ / ž з / зь / ж

c / ç / č ц / ць / ч

Перед i

Парні приголосні перед i зазвичай читаємо м’яко, хоча крапки чи седилі немає: lito, sino, cina. Непарні можуть бути напівпом’якшеними. Тверда вимова на окремих морфемних межах, як у bezimennyj і pedinstytut, лишається правилом читання; словник таких винятків для перетворення письма не потрібен.

Сполуки з i та j

J передає окремий [й]: bju, mjaso, jama. Після непарних приголосних ia, iu, ie можуть бути сигналом напівпом’якшення: biuro, reviu, sviato, piččiu. Самостійна ï передає /ji/. У словах на зразок піаніно → pianino i залишається голосним: послідовність ia/iu/ie сама по собі не завжди визначає кількість складів, тому читання спирається також на слово.

Три ряди

s = с, ṣ = сь, š = ш; z = з, ẓ = зь, ž = ж; c = ц, ç = ць, č = ч. Значення ç у цьому проєкті — м’який ц; чужомовне читання цієї літери сюди не переносимо.

Звуки, для яких легко помилитися

h передає українське г, g — ґ, x — х, y — и, i — і, j — й у звичайному приголосному вживанні. Позиційні відтінки в та асиміляцію читаємо за українськими правилами без додаткового переписування.

У pianino літера i є голосною, а в biuro підказує напівпом’якшення. Послідовність ia/iu/ie не завжди однозначно визначає кількість складів. Це практичне письмо, не повна фонетична транскрипція.

Правила перетворення

R01 Джерела письмової м’якості

Нижній знак додаємо тільки через я, ю, є або ь до парних д, т, з, с, ц, дз, л, н, р. Перед і самою по собі знака не додаємо. Латинська i не скасовує нижнього знака, якщо його вже зумовив явно написаний ь. На непарні приголосні та j нижнього знака не ставимо.

літо → litoсіль → siḷ

R02 Парний приголосний перед я, ю, є

Безпосередньо після парного приголосного, без апострофа чи ь між ними, я, ю, є дають a, u, e; приголосний переходить у м’яку форму. Для дз нижній знак стоїть лише на z: dẓ. Це позначення всього м’якого диграфа.

люди → ḷudyдзюрчати → dẓurčaty

R03 Я, ю, є в інших позиціях

На початку слова, після голосного або й я, ю, є дають ja, ju, je. Безпосередньо після непарного приголосного, без апострофа чи ь між ними, пишемо ia, iu, ie: бюро → biuro, ревю → reviu, свято → sviato, піччю → piččiu. Літера i в цих сполуках підказує напівпом’якшення; нижніх знаків для нього немає.

бюро → biuroсвято → sviato

R04 М’який знак

Після парного приголосного ь замінюємо нижнім знаком на цьому приголосному; окремого латинського відповідника ь немає. Після такого ь я, ю, є зберігають j: ательє → ateḷje. Сполука ьо дає м’який приголосний + o, а йо дає jo.

льон → ḷonательє → ateḷje

R05 Подвоєння

Зберігаємо кількість приголосних. Якщо дві однакові парні приголосні позначають подовжений м’який звук перед я, ю, є або ь, нижній знак отримують обидві: життя → žyṭṭa, знання → znaṇṇa. Саме і не додає знаків і подвоєним приголосним. Подвоєні непарні, зокрема чч у піччю, залишаються без нижніх знаків.

життя → žyṭṭaзнання → znaṇṇa

R06 Апостроф

Український внутрішньословний апостроф перед я, ю, є, ї прибираємо. Після апострофа я, ю, є дають ja, ju, je, не змінюючи попередній приголосний: б’ю → bju, м’ясо → mjaso. Ї дає ï: з’їзд → zïzd. Отже, j позначає окремий [й], а відмінність від бюро → biuro зберігає i. Розпізнаємо U+0027, U+2019 і U+02BC. Лапки та іншу пунктуацію не видаляємо; початковий знак цитування перед Ї не є внутрішньословним апострофом.

б’ю → bjuз’їзд → zïzd

R07 Без додаткової асиміляції

Не поширюємо нижній знак на сусідні різні приголосні та не переписуємо асиміляцію за дзвінкістю чи глухістю. Наприклад, щастя → ščasṭa, український → ukraïnṣkyj. Специфікація передає письмово позначену м’якість, а не всі деталі фактичного звучання.

щастя → ščasṭaукраїнський → ukraïnṣkyj

R08 Диграфи й межі морфем

Дз, дж та щ передаємо як dz, dž та šč без спеціальних лігатур. На межі морфем написання д + ж також дає dž: підживити → pidžyvyty. Сам запис не гарантує, що сполука вимовляється як одна африката; фонетичний чи морфемний аналіз тут не додає нових знаків.

щука → ščukaпідживити → pidžyvyty

R09 Регістр

Зберігаємо регістр: щука → ščuka, Щука → Ščuka, ЩУКА → ŠČUKA; Дзьоб → Dẓob, ДЗЬОБ → DẒOB. Для однолітерного слова великою використовуємо повністю велику форму: Щ → ŠČ, Я → JA. У змішаному регістрі зберігаємо регістр відповідних вихідних літер, а не переводимо все слово в один регістр.

Щука → ŠčukaЩУКА → ŠČUKA

R10 Unicode й наголос

Вхідний і вихідний текст нормалізуємо до NFC. Зберігаємо наявний наголос на відповідному голосному; для я, ю, є він переходить на a, u, e, а не на j. NFC може скласти голосний із наголосом в інший готовий символ: лі́то → líto, ї́ → ḯ. Це наголошений варіант ï, а не нова літера основного набору. Нових наголосів не додаємо.

лі́то → lítoї́ → ḯ

R11 Збереження стороннього тексту й некоректного ь

Латиницю, цифри, пробіли, переноси рядків та інші символи зберігаємо, крім зазначеної нормалізації NFC. Ізольований ь/Ь або ь після непарного приголосного залишаємо кириличним і позначаємо як invalid_soft_sign у специфікації; мовчки не видаляємо. Інші кириличні літери поза українською таблицею не транслітеруємо.

ь → ьбь → bь

Усі 114 еталонних прикладів

Це очікувані результати специфікації 0.1, з якими перевірено реалізацію розширення. Кожна тематична група розкривається без JavaScript.

База та ï · 12

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E001	Україна	Ukraïna
E002	їжак	ïžak
E003	Ґанок	Ganok
E004	гора	hora
E005	хата	xata
E006	и	y
E007	і	i
E008	йод	jod
E009	чай	čaj
E010	шум	šum
E011	жук	žuk
E012	щука	ščuka

Перед і — без додаткової діакритики · 15

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E013	літо	lito
E014	сіль	siḷ
E015	тінь	tiṇ
E016	кінь	kiṇ
E017	дім	dim
E018	тіло	tilo
E019	зір	zir
E020	сіно	sino
E021	ціна	cina
E022	ніч	nič
E023	ріка	rika
E024	Дзідзьо	Dzidẓo
E025	безіменний	bezimennyj
E026	педінститут	pedinstytut
E027	осінній	osinnij

М’якість від я, ю, є · 9

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E028	дядько	ḍaḍko
E029	люди	ḷudy
E030	синє	syṇe
E031	тюль	ṭuḷ
E032	сяйво	ṣajvo
E033	зять	ẓaṭ
E034	ця	ça
E035	буряк	buṛak
E036	дзюрчати	dẓurčaty

М’якість від ь · 12

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E037	мідь	miḍ
E038	мить	myṭ
E039	мазь	maẓ
E040	вісь	viṣ
E041	палець	paleç
E042	день	deṇ
E043	льон	ḷon
E044	Львів	Ḷviv
E045	сьомий	ṣomyj
E046	ательє	ateḷje
E047	мільярд	miḷjard
E048	бульйон	buḷjon

Напівпом’якшення без нижніх знаків · 12

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E049	кіт	kit
E050	жінка	žinka
E051	щітка	ščitka
E052	гілка	hilka
E053	бюро	biuro
E054	ревю	reviu
E055	реву	revu
E056	свято	sviato
E057	піччю	piččiu
E058	піаніно	pianino
E059	пюре	piure
E060	кювет	kiuvet

Подвоєння й асиміляція · 12

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E061	життя	žyṭṭa
E062	знання	znaṇṇa
E063	зілля	ziḷḷa
E064	сіллю	siḷḷu
E065	суддя	suḍḍa
E066	волосся	voloṣṣa
E067	міццю	miççu
E068	Ганна	Hanna
E069	щастя	ščasṭa
E070	сніг	snih
E071	український	ukraïnṣkyj
E072	підживити	pidžyvyty

Апостроф · 16

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E073	б’ю	bju
E074	м’ясо	mjaso
E075	п'ять	pjaṭ
E076	мʼясо	mjaso
E077	пір’я	pirja
E078	з’їзд	zïzd
E079	з'їзд	zïzd
E080	зʼїзд	zïzd
E081	’Їжак’	’Ïžak’
E082	б'ю	bju
E083	бʼю	bju
E084	п’єса	pjesa
E085	п'єса	pjesa
E086	пʼєса	pjesa
E087	комп’ютер	kompjuter
E088	інтерв’ю	intervju

Регістр · 16

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E089	Щука	Ščuka
E090	ЩУКА	ŠČUKA
E091	Єнот	Jenot
E092	ЄНОТ	JENOT
E093	Дзьоб	Dẓob
E094	ДЗЬОБ	DẒOB
E095	ЛЬВІВ	ḶVIV
E096	ЇЖАК	ÏŽAK
E097	Юля	Juḷa
E098	ЮЛЯ	JUḶA
E099	Щ	ŠČ
E100	Я	JA
E101	аБв	aBv
E102	Бюро	Biuro
E103	БЮРО	BIURO
E104	РЕВЮ	REVIU

Наголос, пунктуація й збереження тексту · 10

ID	Кирилиця / вхід	Латинка / результат
E105	лі́то	líto
E106	Лі́то	Líto
E107	я́	já
E108	ї́	ḯ
E109	«Їжак», 2026!	«Ïžak», 2026!
E110	Ad astra! Україна.	Ad astra! Ukraïna.
E111	літо зима	lito zyma
E112	ь	ь
E113	Ь	Ь
E114	бь	bь

У прикладі E111 збережено справжній перенос рядка. У E112–E114 кириличний ь залишається навмисно; діагностика специфікації — invalid_soft_sign.

Три випадки канонічно еквівалентного вводу

ID	Кодові точки вводу	Після NFC	Результат
N01	U+0456 + U+0308	ї	ï
N02	U+0438 + U+0306	й	j
N03	U+0456 + U+0308 + U+0301	ї́	ḯ

Unicode й символи для копіювання

Виділіть потрібні літери та скопіюйте звичайною командою браузера. Розширення змінює відображення сторінок; власної розкладки клавіатури чи функції набору в ньому немає.

Для набору створено окрему пробну системну розкладку 0.1. Завантаження, схеми та локальна перевірка набору — у дописі латинкою. macOS має пакет для встановлення; Windows — лише вихідний пакет.

š č ž ï ḍ ṭ ẓ ṣ ç ḷ ṇ ṛ

Š Č Ž Ï Ḍ Ṭ Ẓ Ṣ Ç Ḷ Ṇ Ṛ

Латинські Ï ï мають кодові точки U+00CF / U+00EF, а кириличні Ї ї — U+0407 / U+0457. Вони можуть виглядати однаково, але це різні символи; результат перетворення використовує латинські.

Основний набір має готові малі й великі літери. Текст нормалізується до NFC, а наявні наголоси зберігаються на відповідному голосному: лі́то → líto, ї́ → ḯ. Нових наголосів не додаємо. Наголос може лишитися комбінувальним знаком, якщо готової форми немає.

Кодові точки й канонічні розклади

Мала	Велика	Мала: Unicode	Велика: Unicode	Розклад малої
š	Š	U+0161	U+0160	U+0073 + U+030C
č	Č	U+010D	U+010C	U+0063 + U+030C
ž	Ž	U+017E	U+017D	U+007A + U+030C
ï	Ï	U+00EF	U+00CF	U+0069 + U+0308
ḍ	Ḍ	U+1E0D	U+1E0C	U+0064 + U+0323
ṭ	Ṭ	U+1E6D	U+1E6C	U+0074 + U+0323
ẓ	Ẓ	U+1E93	U+1E92	U+007A + U+0323
ṣ	Ṣ	U+1E63	U+1E62	U+0073 + U+0323
ç	Ç	U+00E7	U+00C7	U+0063 + U+0327
ḷ	Ḷ	U+1E37	U+1E36	U+006C + U+0323
ṇ	Ṇ	U+1E47	U+1E46	U+006E + U+0323
ṛ	Ṛ	U+1E5B	U+1E5A	U+0072 + U+0323

Диграф dẓ складається з U+0064 + U+1E93; Dẓ — U+0044 + U+1E93; DẒ — U+0044 + U+1E92.

Вигляд діакритики залежить від шрифту; NFC не вирівнює намальовані крапки. Перевірені шрифти та межі перевірки.

Зворотне перетворення лише з латинки не гарантує точного оригіналу: щ і шч можуть дати однакове šč, а апострофи втрачають початкову форму. Тому розширення відновлює збережені оригінали.